На підставі системного підходу, а також зважаючи на принцип наступності висвітлено теоретичні засади системи нормативно-інформаційного забезпечення оцінки компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів головних лісоутворювальних порід України (сосни, дуба та бука). Розглянуто особливості моделювання біологічної продуктивності деревостанів. Проаналізовано динаміку біологічної продуктивності оптимальних природних деревостанів бука Карпат за компонентами надземної фітомаси.

На основании системного подхода, а также учитывая принцип преемственности освещены теоретические основы системы нормативно-информационного обеспечения оценки компонентов надземной фитомассы деревьев и древостоя главных лесообразующих пород Украины (сосны, дуба и бука). Рассмотрены особенности моделирования биологической продуктивности оптимальных древостоев. Проанализирована динамика биологической продуктивности оптимальных природных древостоев бука Карпат по компонентам надземной фитомассы.

Наведено комплексну оцінку стану біорізноманіття лісів природно-заповідного фонду та висвітлено заходи щодо сталого керування ними. Проаналізовано провідну роль лісів у функціонуванні біосфери, їх екологічне та соціальне значення для цивілізації. Описано стратегію подальшого розвитку заповідної справи, розглянуто питання функціональної, екосистемної та соціальної ролі лісів, репрезентативності щодо їх природного біорізноманіття, наявності у заповідних лісах України видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Значну увагу приділено питанням менеджменту лісів природно-заповідного фонду, його методиці на базі оцінки лісів за критеріями та індикаторами, питанням управління лісами.

Приведена комплексная оценка состояния биоразнообразия лесов природно-заповедного фонда и освещены мероприятия по их устойчивому управлению. Проанализированы ведущая роль лесов в функционировании биосферы, их экологическое и социальное значение для цивилизации. Описана стратегия дальнейшего развития заповедного дела, рассмотрены вопросы его перехода на учёт функциональной, экосистемной и социальной роли лесов, репрезентативности по их биоразнообразию природным регионам, наличия в заповедных лесах видов Красных книг растений и животных Украины. Значительное внимание уделено вопросам менеджмента лесов природно-заповедного фонда, его методике на базе оценки лесов по критериях и индикаторах, вопросам управления лесами.

Висвітлено питання інтенсивності розвитку трав'яних рослин у насадженнях різного складу та на зрубах, насіннєвого відновлення деревних порід, продуктивності природних насіннєвих і штучних насаджень. Проаналізовано вплив штучних насаджень з участю дуба звичайного й ясена звичайного на сірі лісові суглинки. Охарактеризовано географічні культури дуба звичайного, описано вплив господарських заходів на біологічну стійкість та продуктивність штучних насаджень. Визначено умови раціонального використання хвойних і листяних деревних рослин у дібровах Поділля.

Освещены вопросы интенсивности развития травяных растений в насаждениях различного состава и на срубах, семенного возобновления древесных пород, продуктивности природных семенных и искусственных насаждений. Проанализировано влияние искусственных насаждений с участием дуба обычного и ясеня обычного на серые лесные суглинки. Охарактеризованы географические культуры дуба обычного, описано влияние хозяйственных мероприятий на биологическую устойчивость и продуктивность искусственных насаждений. Определены условия рационального применения хвойных и лиственных древесных растений в дубравах Подолья.

Висвітлено проблеми екологічного, соціологічного, культурологічного та мовного розвитку сільського населення Українського Полісся. Визначено екологічний чинник збереження та розвитку природних ресурсів поліського села (ПС). Проаналізовано місце лісів у системі екологічних факторів розвитку регіону. Особливу увагу приділено традиційній народній культурі ПС. Розглянуто говірки ПС як перехідні від північних до південно-східних.

Освещены проблемы экологического, социологического, культурологического и языкового развития сельского населения Украинского Полесья. Определен экологический фактор сохранения и развития природных ресурсов полесского села (ПС). Проанализировано место лесов в системе экологических факторов развития региона. Особое внимание уделено традиционной народной культуре ПС. Рассмотрены диалекты ПС как переходные от северных к юго-восточным.

Розглянуто проблеми росту та продуктивності березових лісів Полісся України. Розкрито роль лісових фітоценозів у регулюванні вмісту вуглецю в атмосфері. Досліджено якісні ознаки стовбурів дерев, локальну щільність деревини, кори стовбурів і гілок, а також якісні показники листяної фракції. На підставі теоретичних узагальнень і дослідних даних, за умов використання сучасних методів математичного моделювання та комп'ютерних технологій запропоновано систему лісотаксаційних нормативів з оцінки компонентів фітомаси і депонованого вуглецю дерев та лісостанів берези повислої.

Рассмотрены проблемы роста и продуктивности березовых лесов Полесья Украины. Раскрыта роль лесных фитоценозов в регулировании содержания углерода в атмосфере. Исследованы качественные показатели стволов деревьев, локальную плотность древесины, коры стволов и ветвей, а также качественные показатели лиственной фракции. На основе теоретических обобщений и данных исследования, с применением современных методов математического моделирования и компьютерных технологий предложена система лесотаксационных нормативов по оценке компонентов фитомассы и депонированного углерода деревьев и лесов березы повислой.

Науково обгрунтовано та практично реалізовано систему алгоритмів і математичних моделей для оцінки росту та прогнозу продуктивності штучних модальних ялинових деревостанів Українських Карпат. Наведено інформацію про географічне положення, грунтово-кліматичні умови, типологічні особливості лісів регіону.

Научно обоснована и практически реализована система алгоритмов и математических моделей для оценки роста и прогноза продуктивности искусственных модальных еловых древостоев Украинских Карпат. Приведена информация о географическом положении, почвенно-климатических условиях, типологических особенностях лесов региона.

Охарактеризовано сучасний стан досліджень компонентів біопродуктивності лісів та їх динаміки. Проаналізовано основні напрями дослідження біотичної продуктивності лісів. Описано динамічні процеси в лісових екосистемах і методи їх досліджень. Обгрунтовано вибір об'єкта досліджень. Висвітлено фізико-географічні та кліматичні умови регіону досліджень. Розкрито методологічні та методичні засади досліджень. Викладено методику збору та обробки дослідних даних. Подано загальну характеристику дослідних даних. Простежено динаміку площ та запасів головних лісотворних порід за лісорослинними областями. Побудовано алгоритм розрахунку та моделювання показників фітомаси деревостанів.

Висвітлено основні етапи життя та напрями діяльності А. З. Швиденка - всесвітньовідомого українського вченого-лісівника, доктора сільськогосподарських наук, професора, дійсного члена (академіка) Міжнародної академії інформатизації та Лісівничої академії наук України, провідного співробітника Міжнародного інституту прикладного системного аналізу. Відображено основні здобутки його педагогічної, науково-організаційної, громадської та науково-дослідної діяльності, направленої на дослідження біологічної продуктивності деревостанів і глобальних вуглецевих циклів.

Викладено теоретичні основи дослідження та методологічні засади моделювання росту деревостанів. Надано уявлення про бонітування лісових насаджень. Наведено характеристику штучних насаджень сосни звичайної Полісся України, структуру інформаційного забезпечення досліджень. Розроблено систему моделювання прогнозу росту таких насаджень, нормативи для таксації та актуалізації основних таксаційних показників штучних модальних деревостанів.

Досліджено сучасний стан біопродуктивності м'яколистих лісів, їх роль у вирішенні ресурсних та екологічних проблем українського Полісся. Наведено методологію досліджень та методику збору дослідних даних. Охарактеризовано якісні показники компонентів фітомаси дерев берези, вільхи, осики. Увагу приділено моделюванню ходу росту чистих модальних деревостанів м'яколистяних порід Полісся України, а також їх біотичної та енергетичної продуктивності. Показано, що м'яколистяні ліси українського Полісся за своєю часткою у загальному запасі деревостанів регіону є істотним чинником екологічних функцій та енергетичного потенціалу.

Здійснено спробу системної оцінки сучасного та прогноз майбутнього (до 2030 р.) бюджету вуглецю в лісовому секторі України з використанням інструментарію міжнародних методик, досліджено його вплив на кліматичні зміни за кількома сценаріями управління лісовою галуззю. Надано загальну характеристику українських лісів, простежено динаміку їх фітомаси за 1988 - 2011 рр. Розглянуто теоретичні засади, метод і моделі оцінювання первинної нетто-продукції. Увагу зосереджено на проблемі адаптації лісів та їх використанні як дієвого засобу пом'якшення глобальних кліматичних змін.

Запопоновано науково обгрунтовану та практично реалізовано систему алгоритму та математичних моделей для оцінювання росту та прогнозу продуктивності чистих і мішаних березових деревостанів Українського Полісся. Викладено теоретичні засади моделювання росту та продуктивності деревостанів, охарактеризовано регіон досліджень. Наведено методику збору експериментальних даних. Розроблено динамічну бонітетну шкалу, яка в повній мірі відповідає особливостям росту березових деревостанів.

Досліджено стан і динаміку біопродуктивності за компонентами фітомаси та депонованого вуглецю деревостанів головних лісотвірних порід Шацького національного природного парку. Проаналізовано продуктивність насаджень, насамперед біотичну, оцінено екологічний стан лісів, їх кліматоутворювальну, водоохоронну, захисну, рекреаційну функції, відстежено зміни ресурсного потенціалу насаджень за певний період. Визначено можливі додаткові ресурсні запаси лісів (деревина та кора гілок, корені, хвоя тощо), які раніше майже не вивчались, підтверджено наявність значущої кореляції основних ознак біопродуктивності деревостанів з показниками екологічних функцій лісів (продукування кисню, затримання пилу, шумопоглинання).

Розглянуто теоретичні аспекти інвентаризації парникових газів у лісових екосистемах. Охарактеризовано якісні показники компонентів фітомаси дерев сосни звичайної. Розроблено моделі компонентів фітомаси та депонованого вуглицю. Визначено продуктивність основних деревостанів на староорних землях. Оцінено інвестиційну привабливість проектів спільного впровадження, спрямованих на створення вуглецедепонувальних насаджень.

Подано лісівничо-таксаційну характеристику осикових деревостанів Східного Полісся України. Визначено біопродуктивність лісів. Приділено увагу якісним ознакам компонентів надземної фітомаси дерев осики. Проаналізовано локальну щільність компонентів фітомаси стовбурів дерев. З'ясовано середню щільність деревини та кори стовбурів дерев. Змодельовано надземну фітомасу та депонований вуглець осикових деревостанів і дерев осики.

Зазначено, що серед численних екологічних функцій лісу пріоритетною є його довготермінова здатність акумулювати з атмосфери вуглець біомасою компонентів фітомаси деревних рослин. Зауважено, що особлива актуальність цієї функції постає за умов глобальної зміни клімату. Науково обгрунтовано та практично реалізовано систему нормативно-інформаційного забезпечення оцінювання компонентів надземної фітомаси і деревостанів ясена звичайного у Правобережному Лісостепу України та депонованого на них вуглецю. Розроблено математичні моделі та середні значення якісних показників компонентів надземної фітомаси дерев (природної та базисної щільності стовбура та гілок крони, відсоток листя у деревній зелені, вміст абсолютно сухої речовини у листі). Обгрунтовано нормативи оцінювання компонентів надземної фітомаси та депонованого вуглецю дерев ясена звичайного за таксаційними показниками стовбура та крони.

За умов поширення екологізації суспільного виробництва визначено, що для вирішення окремих екологічних завдань необхідними є знання про біологічну продуктивність лісових фітоценозів як інформаційного базису для кількісного та якісного оцінювання їх екосистемних послуг. В цьому контексті запропоновано комплекс нормативно-довідкових матеріалів для оцінювання динамічних процесів росту, біологічної та енергетичної продуктивності лісів Українських Карпат. Охарактеризовано лісову біоенергетику - важливе інноваційне спрямування сучасної лісівничої науки, яке тісно пов’язане з вивченням біопродуктивності лісових фітоценозів.

Висвітлено сучасний стан лісових насаджень в зонах радіаційного забруднення, що виникло внаслідок аварії, яка сталася у 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Охарактеризовано екологічний і радіоекологічний стан, біологічне різноманіття лісів як основу для проведення лісопірологічного моніторингу, зокрема досліджень ходу росту та розвитку, відпаду і природного поновлення видів деревних рослин, накопичення радіонуклідів лісовими екосистемами та запасів лісових пальних матеріалів і їх радіаційного забруднення. Описано застосовану методику моделювання радіаційних ризиків для населення та довкілля за умов виникнення катастрофічної природної пожежі в зоні відчуження. Проведено лісопірологічний моніторинг лісів, визначено центри горимості та проведено інтеграцію даних такого моніторингу для оцінювання і прогнозування рівня пожежної небезпеки в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Висвітлено основні етапи життя, науково-дослідної і організаційної діяльності Б. Є. Якубенка - відомого українського ботаніка, флориста, геоботаніка й еколога, доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри ботаніки Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України. Подано бібліографію праць ученого.

Зазначено, що за сучасних умов поширення екологізації лісівничої науки та лісогосподарського виробництва, для вирішення низки екологічних завдань необхідними є знання щодо екосистемних функцій лісових фітоценозів як інформаційного базису для кількісного та якісного оцінювання їх еколого-енергетичного потенціалу. Розглянуто методологічні та методичні аспекти еколого-енергетичних функцій лісових насаджень. Проаналізовано біопродуктивність та еколого-енергетичний потенціал лісів Карпатського регіону. Представлено комплекс нормативно-довідкових матеріалів для оцінювання вуглецедепонувальної та киснепродукувальної здатності лісів Українських Карпат, а також їх енергетичного потенціалу.